КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ПАРАФІЇ
Церква Різдва Пресвятої Діви Марії в Ню Брансвік (1951 р.)
Соціяльна нерівність серед народів завжди спричинювала і спричин є зубожіння певної класи людей, які виїжджали до чужих країн, щоб уліпшити рівень свойого життя. Соціяльну нерівність відчували і наші люди, яка приневолювала їх шукати кращої долі в далеких заокеанських країнах. Тому еміграція наших людей сягає часу до першої світової війни. Вже тоді деякі наші емігранти поселювались в місті Ню Брансвік й околиці. Перше їхнє бажання було мати свою Українську Католицьку Церкву знаючи, що при Церкві можуть зберегти свою релігійну та наційональну ідентичність. Нажаль з різних причин це не сталося головно з невистарчаючого числа поселенців.
Щойно після другої світової війни був помітний приплив нових емігрантів до м. Ню Брансвік, Ню Джерзі та його околиці. Разом з новоприбулими прибув о. Василь Танчак і осів в м. Ню Брансвік, де застав кількох знайомих з Европи, що приїхали раніше. А це Іван Микитка, проф. Василь Ратич, інж. Павло Грабович, та інші. Отець Танчак зголосив свій приїзд до Америки духовній владі у Філядельфії і ждав на дальші зарядження.
В міжчасі застановлявся про можливості організувати на терені Ню Брансвік Українську Католицьку парафію. Цей проєкт подав о. Василь Танчак до одобрення Єпископського Ординаряту в Філядельфії, де одержав згоду і благословення письмом з дня 6го вересня 1950 р. ч. 1672/50 Ц. Після того почались інтенсивні старання в пошукуванню відповідного місця, яке служило б як дім молитви парафіян. По певних стараннях вдалося знайти при вул. Плам 66 дерев’яну капличку власністю родинної корпорації “Елізабет Врей Меморіял Сандей Скул”. Цей будинок громада купила за 6,000.00 дол. а 14 грудня 1951 р. будинок перейшов на власність парафії.
В неділю 17го лютого 1952 року відбулись тут перші річні збори парафіян при участі 52 особи. Незабаром повстав Тимчасовий Комітет, зложений із слідуючих громадян: Іван Микитка, проф. Василь Ратич, Михаїл Яремус, Павло Грабович, Михаїл Гірняк, Дам’ян Кучевський, Степан Данилів, Теодор Бацик, та Михаїл Кметь. Два останні стали “мужами довіря”, а 12 січня 1951 р. заінкорпоровано нову громаду під назвою: “Українська Греко Католицька Церква Різдва Пречистої Діви Марії” в Ню Брансвік, Ню Дж. В продовж кількох місяців душпастирство збільшилось до тієї міри, що Єпископський Ординарят уважав за відповідне створити з нього парафію, що і сталось на основі декрету з 29го червня 1951 р. ч. 141/51 Ц.
З хвилиною створення парафії почався новий розділ історії новоповсталої Української Католицької громади який вимагав невтомної праці і жертвенності парафіян. Спираючись на зарядження Єпископського Ординаряту о. Василь Танчак покликав кандидатів до Парафіяльної Ради на слідуючий рік. А дня 7го березня 1952 року ч. 573/52 Ц. Єпископський Ординаріят затвердив Парафіяльну Раду в слідуючиму складі: Іван Микитка, Мирон Гатала (мужі довіря), проф. Василь Ратич, Юрій Олійник, інж. Богдан Котис, Лука Старанчак, Михаїл Михалина, Степан Данилів, Володимир Тернопільский, Юліян Тарнавський (члени). В часі від 1951 р. до 1961 членами Парафіяльної Ради ще були: мґр. В. Дебайло, П. Попів Т. Кушнір, інж. Д. Ґеча, Л. Ратич, Й. Куцак, В. Гронь, М. Слободян, І. Попіль, П. Литвин, др. Т. Чабрак, С. Ходновський, Н. Наконечний, С. Бойко, Н. Гутак, М. Кузів, М. Попіль, інж. О. Ратич, Ю. Лонишин, Я. Паславський, Н. Ровенко, П. Панкевич, І. Лаврик, та І. Павлов.
З ростом парафії повставали і її проблеми а це брак власної домівки для парафіяльних імпрез, а особливо для суботної школи, яка з року на рік збільшалась. Весною 1957 р. закуплено будинок разом з реальністю при вул. Ґілден ч. 21 за 17,500 дол. і 7-го червня 1957 р. цей будинок став власністю парафії. Після розбудови і відновлення будинку його посвячено, чого довершив Впр. о. декан Монс. Йосиф Баца при співучасті Впр. о. Монс. Ярослава Ґабра, та довколишніх священиків і гостей. Після посвячення будинку віддано його не тільки для потреб парафії, але і для вжитку прицерковних організацій, як Сестрицтво Покрова Пресвятої Богородиці, яке засновано у 1964 р., Апостольство Молитви, Вівтарна Дружина хлопців а також і для вжитку громадських установ: Провидіння, УККА, Союз Українок Америки, Пласт та інших.
Маючи відповідний будинок зорганізовано суботню школу яку провадив о. парох і Галя Танчак. Коли до Ню Брансвіку приїхав проф. Омелян Цісик з родиною, тоді почав учити старших дітей, мґр. Евгенія Цісик зайнялась дитячими шкільними імпрезами та співом. В зимі 1957 р. школу приміщено в новому відновленому будинку при вул. Ґілден ч. 21. Із збільшенням числа шкільних дітей запрошено до помочі в навчанні Софію Котис, Павла Лабінського і Дарію Оріховську. Вчителі щиро і віддано працювали над дітворою.
Учителі Парафіяльної Суботної Школи 1960-61. (Бід ліва) Д. Оріховська,
Е. Цісик, проф. О. Цісик, о. В. Танчак, С. Котис, Г. Танчак, П. Лабінський
Із збільшенням числа парафіян виникла потреба більш простірного будинку церкви. В той час релігійне згромадження Баптистів продавали їхній дім молитви при 80 Лівінґстон Аве. в Ню Брансвік, Ню Дж. Сам будинок своїм простором відповідав вимогам парафії. Після довших переговорів куплено цей будинок за 65,000.00 дол. і в році 1965 парафія перебрала його на власніст. Зараз приступлено до перебудови будинку пристосовуючи до потреб Церкви та нашого обряду а також до вимог школи та парафії. Після закінчення всіх робіт та внутрішного оновлення, в 1966 році Митрополит Кир Амброзій Сенишин довершив благословення будинку Церкви і школи. Тоді школу перенесено із залу при Ґілден вул. до простірного і вигідного приміщення де віддано і жертвенно працювали слідуючі вчителі: інж. Р. Ратич, др. Б. Ракочі, Б. Тарнавський, Т. Панкевич, С. Дебайло, Н. Нинка, Н. Головінська, А. Ковальчук, А. Ощудляк, О. Грицак, і С. Слободян, науку релігії навчав о. В. Танчак-парох. Соня Слободян провадила Світличку, якою опікувався 4-тий Відділ СУА.
Світличка
Це був час найбільшого росту і розвитку парафії і громади та дружнього громадського життя. Ентузіазм парафіяльних і громадських діячів передався іншим членам спільноти. Це був час буйного розвитку життя парафії. Його виявом були: Просфора, Свячене, відзначення Шевченківських роковин, 22го Січня – Дня Незалежности України, Чин Листопадового Зриву, забави, пікніки і т. п., а для дітей Гостина св. Миколая. З ініціятиви о. Р. Мірчука, в лютому 1983 р. засновано Сестрицтво св. Анни для англомовних жінок яке існує до сьогодні, а у вересні цьогож року засновано Відділ Ліґи Української Молоді.
Такий потішаючий стан в житті парафії тривав довший час. В світі все міняється, так і в нашій парафії почали назрівати зміни. З часом почався зворот в житті парафії. З кожним роком вписи дітей до суботної школи ставали менші. Деякі парафіяни виїзджали в інші місця з огляду на працю. Старші діти відвідуючи публичні школи не мали змоги відвідувати нашу суботню школу з огляду на їхні шкільні програми. Для збільшення учнів в школі почали відвідувати школу діти з парафії св. Володимира Великого в Марлборо, а зними прибули і дві учительки: Г. Лойко і Л. Більовщук. З прибуттям нових дітей стан школи змінився на краще, але проблема залишилась та сама, з кожним роком вписи дітей до суботної школи ставали менші, так що зогляду на мале число дітей школу в 1991 році закрито. Навчання релігії продовжувалось для дітей, що приниматимуть перше св. Причастя. Їх приготовляли душпастирі парафії.
Церковним співом в початках оснування парафії займався інж. П. Грабович до березня 1952 р., відтак пару місяців О. Білинський. До 1954 р. провадив спів інж. Я. Ощудляк. Від 1954 р. – 1959 р. дякував І. Кобасовський. В тому самому часі зорганізував церковний хор В. Дуб. Від 1959 р. до 1962 р. церковним співом провадив інж. Я. Ощудляк. До 1981 р. займався церковним співом П. Лабінський. Від 1981 р. до 2000 р. церковним співом проводив інж. Д. Ґеча, а від лютого до сьогодні церковний спів провадить Б. Кардаш.
До веселих і радісних хвилин новоствореної парафії належать два ювілеї, які відсвятковано 22го липня 1961 р. А це Ювілей 40-ліття невтомної праці Високопреподобного о. Совітника Василя Танчака і 10-ліття парафії та громади ним заснованої. Патріярх Української Помісної Католицької Церкви Кир Йосиф Сліпий за віддану працю для Церкви і Народу підніс о. Василя Танчака до гідности Крилошанина львівської Капітули.
Громадський Комітет 1000-Ліття Стейту Ню Джерзі на авдієнції у Високопреосв. Митрополита Стефана Сулика
Рік 1988 став історичним роком для нашого народу, наших громад та парафій. В тому році всі українські громади на поселенях відзначали Тисячлітний Ювілей Христіянства в Україні за володіння князя Володимира Великого. Це був рік великих зусиль і жертвенної праці парафіян Різдва Пречистої Діви Марії. З ініціятиви Ювілейного Комітету Тисяч-ліття вже в осені 1987 р. почалась інтенсивна підготова до ювілейних святкувань. На першому плані було розмалювання горішньої частини іконостасу. Деякі парафіяни з великодушністю та з вдячности Всевишньому зложили свої пожертви на внутрішне устаткування будинку церкви. Родина Порфірий і Тамара Панкевич жертвували Престіл у Святилищі, Кивот, Тетрапод і ікону Христа Царя. Хрест і ріпіди жертвувала родина Петро і Олена Папроцькі. Дві вишивані ювілейні Хоругви виконала і пожертвувала Анна Литвин. Бічний Престіл з правої сторони церкви пожертвувала Евгенія Попів. Сестрицтво що є під опікою Матери Божої пожертвувало ікону Покрова Пресвятої Богородиці, а Сестрицтво св. Анни пожертвувало ікону своєї покровительки св. Анну. Ікони св. Володимир Великий і св. Княгиня Ольга виконала і пожертвувала мисткиня Мирослава Стойко.
Всю працю мистецтва, як різблення та іконописання виконала совісно фірма “Макаренко Студійо” з Йонкерс, Ню Йорк.
Неділя 24го квітня 1988 р. це був світлий день парафії Різдва Пречистої Діви Марії. Цьогож дня парафіяни мали нагоду вітати Митрополита Стефана Сулика який у співслужінні о. Архимандрита Віктора Поспішіля та о. пароха Павла Лабінського відслужив Архиєрейську св. Літургію з нагоди ювілейних святкувань. Підчас св. Літургії співав хор “Боян” церкви Успіння Матери Божої з Перт Амбой під диригентурою проф. Романа Левицького.
Після св. Літургії відбулось благословення всіх вище згаданих пожертв, чого довершив Митрополит Кир Стефан Сулик. Відтак слідував бенкет і мистецька програма.
Ювілейний Комітет Тисячліття в Ню Брансвік, Н. Дж.
Від ліва: В. Гошко, П. Панкевич, Д. Демедюк, М. Цісик, Я. Городецький, о. П. Лабінський, М. Гатала, П. Світлик, Р. Ратич, Т. Панкевич, М. Слободян
Замітною подією парафії було відзначення десяти-ліття священства о. пароха Павла Лабінського. З ініціятиви голови Церковної Ради Мирона Гатали створено Святковий Комітет під головством інж. Дмитра Демедюка. Неділя 23го червня 1991 р. стала незабутним днем парафії. Церкву наповнили парафіяни і гості. На свято прибули високодостойні гості, Їх Ексцеленціа Митрополит Кир Стефан і Високопреподобний о. Архимандрит Віктор Поспішіль. Знайомство Митриполита з о. Павлом сягяє мурів Духовної Семінарії в замку Гіршберґ, Німеччина. Св. Літургію служив Ювілят о. Павло. Достойним гостям асистував підчас св. Літургії член Вівтарної Дружини Александер Шандор. Підчас Св. Літургії церковним співом проводив інж. Дамян Ґеча.
В місяці вересні 1991 р. створено при парафії Різдва Пречистої Діви Марії Делєґатуру Українського Патріярхального Товариства, яка включає не тільки м. Ню Брансвік, але і блищі околиці. Членами Делєґатури стали: др. Олег Ратич, Тамара Панкевич і Марія Слободян. Обовязки уповноваженого Делєґатури виконував др. Олег Ратич до березня 1995 року. Від 1995 року до сьогодні обовязки уповноваженого Делєґатури виконує інж. Дмитро Демедюк.
Заходом новоствореної Делєґатури Українського Патріярхального Товариства при парафії Різдва Пречистої Діви Марії в Ню Брансвік, Н. Дж. дня 1го березня 1992 р. торжественно відзначено сто-річчя народин Патріярха Української Католицької Церкви Кир Йосифа Сліпого святочною академією. В неділю цього ж дня, о год. 11:00 рано о. парох Павло Лабінський відслужив св. Літургію і Панахиду за душу світлої памяті Патріярха Йосифа. У своїй проповіді о. парох згадав про Патріярха, як про великого сина української землі і мученика Української Католицької Церкви, який з хрестом на своїх знеможених плечах та з непохитною вірою в доцільність свого терпіння прямував дорогою Голготи для добра Церкви і свого знедоленого народу. Д-р Іван Головінський виголосив святочне слово.
д-р Іван Головінський
До св. Літургії співали злучені хори Нюарку, Елізабет і Пасейку під диригентурою Зірки Берези. Злучені хори брали також участь в мистецькій програмі.
На закінчення свята уповноважений делєґатури др. Олег Ратич подякував всім виконавцям мистецької програми і запросив всіх до участи в бенкеті.
Злучені Хори Нюарк, Елізабет і Пасейк Диригент З. Береза Промовляє д-р О. Ратич
В кожній громаді чи парафії завжди бувають певні особи, що ревно, віддано і з посвятою працюють для добра та розвитку даної громади чи парафії.
Такими членами парафії Різдва Пречистої Діви Марії в Ню Брансвік, Ню Дж. є Мирон Гатала і Марія Слободян. Мирон Гатала, довголітний член парафії і голова Церковного Комітету, від 1952 р. до сьогодні і є затверджений Єпископським Ординаріятом як муж довіря. За весь цей час щиро і безінтересовно жертвував дорогий йому час і працю для потреб парафії. Другою особою є Марія Слободян, яка довгі роки стоїть у проводі Сестрицтва Покрова Пречистої Діви Марії як його голова. За їхній труд та жертвенну працю наша Архиепархія наділила їх грамотами, які о. парох вручив їм в неділю 7го вересня 1997 р.
Зліва: Мирон Гатала, о. Павло Лабінський, Марія Слободян
І так на терені Ню Брансвік, Ню Джерзі заіснувала Українська Католицька Церква, парафія і громада. Завдяки безупинній опіці Пречистої Діви Марії наша парафія не лише збереглася в обличчі різних трудностей та перешкод, але вона закріпилась і розвивається до сьогодні. Тому в повному довірї і вдячності парафіяни віддали нашу церкву під Омофор Матері Божої в надії на її поміч в розвитку нашої парафії, на славу Божу і радість Українського Народу і на спасіння наших душ.
A SHORT HISTORY OF OUR PARISH
During the first decades of the twentieth century, a number of immigrants of Ukrainian descent founded a small community in New Brunswick, NJ. Plans to establish a Ukrainian Catholic Church that would enable them to retain their religious and national identity could not be realized, since it was not possible to start a Ukrainian parish at that time.
Then, at the end of the Second World War, a large contingent of Ukrainians arrived and settled in the area, along with Reverend Basil Tanczak, who immediately informed Church authorities in Philadelphia of his arrival, requesting to be assigned to a parish in the United States.
He also discussed plans to establish a Ukrainian Catholic parish with acquaintances from Ukraine, among others I. Mykytka, V. Ratycz and P. Grabowych, and submitted the proposal to the Philadelphia Diocese of the Byzantine Rite of the Catholic Church. Authority to proceed was granted on September 6, 1950 under Decree No.1672/50. An intensive search for a suitable place of worship led to a small wooden chapel on 66 Plum Street, New Brunswick, NJ, the “Elizabeth Wray Memorial Sunday School”. The congregation bought the building for $ 6,000. Then on December 14, 1951, the Parish became the official owner of the property.
On Sunday, February 17, 1952, an initial meeting was attended by 52 church members. A committee pro tem was formed and consisted of I. Mykytka, V. Ratycz, M. Yaremus, P. Grabowych, M. Hirniak, D. Kuchevski, and S. Danyliw. T. Vacyk and M. Kmet became trustees.
On January 12, 1951, the congregation was incorporated under the title of “Nativity of the Blessed Virgin Mary Ukrainian Greek Catholic Church” in New Brunswick, NJ. During the ensuing months, the number of church members increased rapidly. On June 29, 1951, the Nativity of the B.V.M. Ukrainian Catholic Church became a full-fledged church under Decree No. 141/51 issued by the Diocese.
The establishment of the new Parish demanded new dimensions of activity. Guided by regulations from the Diocese, Father Tanczak prepared a roster of candidates for the Parish Council, and on April 7, 1952, the following persons were officially installed: I. Mykytka, M. Hatala (trustees), V. Ratycz, Y. Olijnyk, B. Kotys L. Staranczak, M. Mychalyna, S. Danyliw, V. Ternopilsky, Y. Tarnawsky (members). During the years 1951-1961, the Parish Council added the following persons: V. Debaylo, P. Popiw, T. Kushnir, D. Gecha, L. Ratych, J. Kucak, V. Hron, M. Slobodian, I. Popil, P. Lytwyn, T. Chabrak, S. Chodnowsky, N. Nakonechny, S. Boyko, N. Hutak, M. Kuziw, M. Popil, O. Ratych, Y. Lonyshyn, Y. Paslawsky, N. Rowenko, P. Pankewycz, I. Lawryk, and I. Pawlow.
The steady growth of the Parish brought with it new problems, among them the lack of a church hall, where Parish functions could be held and where sufficient space for the expanding Saturday school would be available. On June 7, 1957, the deed was signed for a building with adjacent grounds at 21 Guilden Street, acquired for $17,500. After extensive renovation, the building was blessed at a solemn Divine Liturgy, celebrated by Dean Mons. Joseph Batza, assisted by Mons. Yaroslaw Gabro, as well as priests and guests from surrounding parishes.
In the following years, the building was used for church functions as well as by secular organizations such as UCCA, UNWLA, the Scout Movement, and others. Increased enrollment in the Saturday school, originally taught by Father Tanczak and his wife Halyna, necessitated additions to the teaching staff. Prof. O. Cisyk started classes for older children, and his wife Eugenia was in charge of choral practice and performances on Feast Days. They were soon joined by S. Kotys, P. Labinsky, and D. Orichowska. This dedicated group of church members gave freely of their time and expertise for the benefit of the Parish’s children.
Soon, the building at 66 Plum Street proved inadequate, and larger premises had to be found. When the Congregation of Baptists put their House of Prayer at 80 Livingston Avenue in New Brunswick on the market, the Parish bought it for $65,000 in 1965. Work began immediately to adapt the building to the specifications of a Catholic Church of the Byzantine Rite and a Saturday school. When the conversion was completed in 1966, Metropolitan Ambrose Senyshyn came to bless the property. The school moved from its cramped quarters at Guilden Street to an entire floor of classrooms, where courses at various levels were taught by R. Ratych, B. Rakochy, B. Tarnawsky, T. Pankewycz, C. Debaylo, N. Nynka, N. Holowinska, A. Kovalchuk, A. Oshchudlak, O. Hrycak, and S. Slobodian. Instruction in religion was conducted by Father Tanczak. S. Slobodian was in charge of the kindergarten founded and supported by UNWLA Branch 4.
This was a period of growth and development for the Parish. All parishioners actively participated in various religious and social functions such as Christmas and Easter dinners; the commemoration of Shevchenko’s birthday; the 22nd of January (Ukraine’s Independence Day); the November Uprising; dances, picnics, etc., as well as visits by St. Nicholas, eagerly awaited by the children. In 1956, the Sisterhood of the Protection of the Blessed Virgin Mary was founded, and the Sisterhood of St. Anne (for English speaking women in the parish) formed its organization in 1983. Both sisterhoods are still active, contributing immeasurably to the vitality of the Church.
In the life of all human beings, as in the life of their organizations, there must be change. Parishioners moved to other parts of the country; there were fewer enrollments at the Saturday school as the children grew older and had to participate in Saturday activities at their regular schools. Enrollments picked up for a while when students from the Ukrainian Catholic Church of St. Volodymyr the Great in Marlboro, N.J. joined with their teachers H. Loyko and L. Bilovoshchuk, but in the long run this did not solve the problem. In 1991, the Saturday school was closed. Religious instruction is continued for those children who prepare for their First Holy Communion.
Liturgical singing was under the leadership of P. Grabowych until March 1952, when O. Bilynsky helped out for a few months. Y. Oshchudlak was in charge until 1954, then again from 1959 to 1962. From 1954 to 1959, I. Kobasowsky served as Cantor. P. Labinsky conducted until 1981, when D. Gecha took over the directorship. From the year 2001 to the present, B. Kardash conducts the choir.
On July 22, 1961, the young Parish witnessed two joyous events: Very Reverend Basil Tanczak’s forty years of untiring service in the priesthood co-incided with the tenth anniversary of the parish that he founded. In recognition of his meritorious service to the Church and the Ukrainian nation, Patriarch Joseph Slipyj conferred upon Father Tanczak the title of Kryloshanyn of the Lviv Eparchy.
1988 proved to be a historic year for all Ukrainians when their communities and parishes celebrated the Millennium of Christianity in Ukraine, which was first introduced during the reign of Volodymyr the Great. It was a time of hard work, effort, and commitment. Already in the fall of 1987, a Jubilee Committee was formed to plan the commemorative activities. The first project was to design and complete the upper level of the Iconostas. Some of the parishioners, in the spirit of grateful generosity, offered donations to beautify the sanctuary and church. The family of P. and T. Pankewycz donated the main Altar, Tabernacle, Tetrapod, and icon of Christ the Lord. A cross and ripida were given by the family of P. and O. Paprocky. A. Lytwyn embroidered and donated two feast-day banners. The Side-Altar at the right hand wall was donated by E. Popiw. The Sisterhood of the Patronage of the Blessed Virgin Mary donated an icon of the Blessed Virgin Mary, and the Sisterhood of St. Anne contributed an icon of their patroness, St. Anne. The icons of Volodymyr the Great and St. Olga were painted and donated by the artist M. Stojko. The general art work around the Iconostasis was carried out by Makarenko Studio of New York.
On Sunday April 24, 1988, the parishioners were happy and proud to greet Metropolitan Stephen Sulyk in their midst. He celebrated the Divine Liturgy in recognition of the Millennium Year, joined by Archimandrite Victor Pospishil and Father P. Labinsky. During the services, the choir “Boyan” from Perth Amboy, directed by R. Levytskyj, sang the responses to the Divine Liturgy. The blessing of the gifts to the Church was followed by a reception and a festive program.
Another important event was the anniversary of Father Labinsky’s 10th Anniversary of Ordination to the Priesthood. At the initiative of Parish Advisory Council president M. Hatala, a committee was formed to plan the Parish’s day of celebration. D. Demediuk was elected as the chair of this committee. On Sunday, June 23, 1991 parishioners and friends gathered together, eagerly awaiting the arrival of two prominent guests: Metropolitan Stephen Sulyk who had studied together with Father Labinsky at the Seminary in Hirschberg, and Archimandrite Victor Pospishil. Father Labinsky celebrated the Divine Liturgy, assisted by Altar Server A. Shandor. The Church Choir sang under the direction of D. Gecha.
In September of 1991, a branch of the Ukrainian Patriarchal Society was founded at our Parish to represent New Brunswick and vicinity. The members were T. Pankewycz, M. Slobodian, and O. Ratych, who was active until March, 1995, when D. Demediuk assumed his duties. On March 1, 1992, the 100th anniversary of Patriarch Joseph Slipyj’s birth was commemorated by a series of events. A Divine Liturgy and Requiem Service were celebrated by Father Labinsky. In his homily he characterized the Patriarch as a great son of Ukraine and a martyr for the Ukrainian Catholic Church, who carried his cross in the unshakeable belief that his suffering would not be in vain, and that God would accept his Golgotha as an offering for the good of his Church and his troubled country. The responses to the Liturgy were sung by the combined choirs of Newark, Elizabeth, and Passaic, conducted by S. Bereza; they also sang at the festive gathering that took place later that day. Prof. Ivan Holowinsky delivered the commemorative speech marking this historic occasion. At the end, O. Ratych thanked all participants and invited them to be the Parish’s guests at a reception.
In each community there are certain persons ready to devote a large part of their lives to the well-being and development of their parish. The Church of the Nativity of the Blessed Virgin Mary is fortunate to have among its parishioners M. Hatala and M. Slobodian. M. Hatala, a long-term member of the Parish, chair of the Church Committee, and since 1952 until today its trustee, has dedicated untold hours to the needs of the Parish. M. Slobodian has been active for decades in her capacity as President of the Sisterhood of the Protection of the Blessed Virgin Mary. Both were honored for their untiring toil in God’s vineyard by Certificates of Merit issued by the Archbishop and presented to them by Father Labinsky on September 7, 1997.
This short summary traces half a century in the life of our Ukrainian Catholic Church in New Brunswick and its congregation. Due to the constant protection of the Blessed Virgin Mary, our community has overcome all hardships and predicaments and has grown and gathered strength until this day. And we will continue to pray to our Patroness for Her eternal support, so that our Parish may persevere for the praise of God, for the welfare of the Ukrainian people, and for the salvation of our souls.